Черный менестрель
I`ll also show you a sweet dream next night…
Привет, Гость
  Войти…
Регистрация
  Сообщества
Опросы
Тесты
  Фоторедактор
Интересы
Поиск пользователей
  Дуэли
Аватары
Гороскоп
  Кто, Где, Когда
Игры
В онлайне
  Позитивки
Online game О!
  Случайный дневник
MindMix
Ещё…↓вниз
Отключить дизайн


Зарегистрироваться

Логин:
Пароль:
   

Забыли пароль?


 
yes
Получи свой дневник!

Черный менестрель > ЗПК




пятница, 25 октября 2013 г.
.той ночью мы были едины. Инквизитор. 20:28:10
Потерять сознание переходя дорогу? Могу, умею, практикую.


Категории: ЗПК, Смешно
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 26 августа 2013 г.
Гобсек Инквизитор. 13:26:40
Гобсек – ростовщик. Желтоватая бледность его лица напоминала цвет серебра, с которого слезла позолота. Волосы его были совершенно прямые, всегда аккуратно причесанные и с сильной проседью – пепельно-серые. Черты лица, неподвижные, бесстрастные, как у Талейрана, казались отлитыми из бронзы. Глаза, маленькие и желтые, словно у хорька, и почти без ресниц, не выносили яркого света, поэтому он защищал их большим козырьком картуза. Острый кончик длинного носа, изрытый рябинами, походил на буравчик, а губы были тонкие, как у алхимиков и древних стариков на картинах Рембрандта и Метсу. Говорил этот человек тихо, мягко, никогда не горячился. Возраст его был загадкой: я никогда не мог понять, состарился ли он до времени или же хорошо сохранился и останется моложавым на веки вечные. Позднее я узнал, что он родился в 1740 году, в предместье Антверпена; мать у него была еврейка, отец – голландец, полное имя его было Жан-Эстер ванн Гобсек. В их роду женщины никогда не выходили замуж. Он ненавидел своих наследников и даже мысли не допускал, что кто-либо завладеет его состоянием хотя бы после его смерти. Мать пристроила его юнгой на корабль, и в десятилетнем возрасте он отплыл в голландские владения Ост-Индии, где и скитался двадцать лет. Он казался скорее равнодушным к вопросам религии, чем неверующим. Жертвами в насмешку или по контрасту его прозвали «папаша Гобсек».

Категории: ` Не потерять, ЗПК
комментировать 17 комментариев | Прoкoммeнтировaть
Кайдашева сім’я Инквизитор. 12:05:14
Омелько Кайдаш (батько) мав здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною. В нього було два сина – молоді парубки, обидва високі, рівні станом, обидва довгообразі й русяві, з довгими тонкими, трошки горбатими носами, з рум’яним губами. Він був нервній и сердитий.
Карпо Кайдаш (старший син) був широкий в плечах, з батьківськими карими гострими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве. Гострі темні очі були ніби сердиті. «Меня аби дівчина була робоча та проворна, та щоб була трохи куслива, як мухи в спасівку», - казав Карпо.
Лаврін Кайдаш (молодший син). Його довгасте лице були рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно й ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все подихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір. «Коли я буду вибирати собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, я тихе літо», - казав Лаврін.
Маруся Кайдашиха (матір) була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем. Маруся з молоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівкою. Вона вміла дуже добре куховарить і ще й тепер її брали до панів та до попів за куховарку на весілля, на хрестини та на храми. Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства. До неї прилипла якась облесливість в ромові й повага до панів. Вона любила цілувать їх в руки, кланятись, підсолоджувала свою розмову з ними. Попаді й небагаті пані часто частували її в покоях, садовили поруч з собою на стільці як потрібну людину. Маруся пишала губи, осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в неї пристало щось дуже солодке, аж нудне. Але як тільки вона трохи сердилась, з неї спадала та солодка луска, і вона лаялась і кричала на весь рот. Маруся була сердита.
Довбиш був багатий чоловік; він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином. В самому кутку того яру блища маленька Довбишева хата, вся в черешнях. Од вулиці були видко тільки край білою стіни з сінешніми дверима. Густі високі вишні зовсім закривали од вулиці вікна й стіни, наче густий ліс. Знизу хата була підперезана внизу червоною призьбою; двері були чорні з одвірками, помальовані ясно-синьою фарбою з червоною вузькою смужкою навкруги. Довбишева хата була нова, велика, добре вшита, з чималими вікнами. Коло вікон висіли віконниці, помальовані ясно-синьою фарбою
Мотря Довбиш (жінка Карпа) висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні, біля якою стояла. Загоріле рум’яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима. В лиці, в очах було розлите щось гостре, палке, гаряче, було видно розум із завзяттям і трохи злістю.
Мелашка – щира, тиха, спокійна, лагідна, чутлива. ласкава, добра, вразлива, може постояти за свою сім’ю, перебуває під впливом свекрухи, сором’язлива, покірна, дуже кохає Лавріна, не забуває батьків. шанує батьків, свекруху і свекра, намагається уникати конфліктів з іншими, дуже кохає Лавріна. Свіжа, мов ягода, з чорними бровами, чорноволоса. Сонце грало на її червоному намисті, рум’яних щоках. Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі чорні брови, густі-прегусті, як шовк. Вона тяжко переживала безладдя в родині. Та поступово і Мелашка втягується в сварки й бійки.


Категории: ` Не потерять, ЗПК
Прoкoммeнтировaть


Черный менестрель > ЗПК

читай на форуме:
Дай ссылку на свой твиттер :3Почита...
...
Что б я тебя сожрала.
пройди тесты:
Преступник?Убийца?А мне всё...
История любви.Био
воё отношение к любимому
читай в дневниках:
Мама! я--ПостЗима.Из меня течет сля...

  Copyright © 2001—2018 MindMix
Авторами текстов, изображений и видео, размещённых на этой странице, являются пользователи сайта.
Задать вопрос.
Написать об ошибке.
Оставить предложения и комментарии.
Помощь в пополнении позитивок.
Сообщить о неприличных изображениях.
Информация для родителей.
Пишите нам на e-mail.
Разместить Рекламу.
If you would like to report an abuse of our service, such as a spam message, please contact us.
Если Вы хотите пожаловаться на содержимое этой страницы, пожалуйста, напишите нам.

↑вверх